Карабін і гвинтівка: в чому різниця між двома видами зброї

Гвинтівка і карабін зовні схожі. Тому у користувачів нерідко виникають питання про взаємозамінність, технічному схожості і специфіку застосування двох видів зброї. При цьому людей цікавить не тільки порівняння конструктивних особливостей, а й питання термінології. Адже історії відомо чимало протиріч у визначеннях між країнами, виробниками, тимчасовими періодами.

Трохи історії

  В 18 і 19 століттях гвинтівкою називалося нарізну стрілецьку зброю, керовану двома руками з упором в плече. Вона була прийнята на озброєння в 1856 році - тоді вперше і з'явився цей термін. 
 
Перші гвинтівки були довгими, громіздкими, підходили тільки для піхоти. Кавалерія ж потребувала більш компактної зброї. Для її потреб були придумані укорочені версії - більш зручні, ніж класичний варіант, і набагато більш потужні, ніж широко поширені в ту епоху пістолети. 
 
Зручність нового винаходу полягала в тому, що він мав меншу вагу і невелику довжину. З нього можна було стріляти з однієї руки, а це - велика перевага для тих, хто веде бій, сидячи в сідлі. 
 
Вкорочений зразок назвали карабіном. І так тривало до 20 століття, поки виробники не почали виводити на ринок все більш компактні і легкі гвинтівки, поступово розмиваючи різницю між двома типами зброї. 
 
Тоді провідні зброярі США і Західної Європи почали акцентувати увагу на тому, що всі сучасні гвинтівки, по суті, є карабінами. І називати їх слід саме так. Але на практиці запропонована термінологія не прижилася: конструктори нових моделей самі приймали рішення і називали свої творіння так, як їм здавалося правильним.

Ситуація на сучасному ринку

  Деяка плутанина в поняттях існує і сьогодні. Одні вважають гвинтівку і карабін абсолютними аналогами, інші вважають за краще поділяти їх на дві самостійні категорії. 
 
Державні стандарти містять точне і лаконічне визначення, називаючи карабіном укорочену версію гвинтівки. Саме так вона повинна іменуватися в супровідних документах, інструкціях, збройових паспортах. 
 
Смуту вносять маркетологи. Прагнучи залучити якомога більшу аудиторію, вони ігнорують вимоги ГОСТ, називаючи карабіни гвинтівками, а класичні гвинтівки - карабінами навіть в тих випадках, коли довжина зброї валить в сумніви не тільки професіоналів, а й недосвідчених новачків. 
 Примітно, що плутанина існувала і в Радянському Союзі, де до документів та найменувань ставилися з великою увагою. Так, самозарядний карабін Симонова, відомий під абревіатурою СКС, за документами був нічим іншим, як «самозарядною гвинтівкою».