Технологія висувного леза: історія появи та вдосконалення
Ножі з фіксованим лезом відрізняються ергономічною рукояттю та міцною конструкцією без зайвих елементів. Вони легко та просто чистяться. Їх зручно тримати в руці, оскільки вони добре збалансовані. Але й у них є недоліки: необхідність використання чохла, нерегульована довжина, незручність носіння. Всіх цих мінусів позбавлені ножі з висувним лезом, винайдені нашими предками ще в давнину.
Історичний екскурс
Найстаріший зі знайдених археологами складаних ножів належить до 500 року до нашої ери. Його виявили на землях сучасної Австрії. Пізніші зразки належали воїнам та мисливцям Римської імперії. Вони були досить масивні, мали просту в порівнянні з сучасними аналогами конструкцію. З часом технологія ускладнювалася, знаряддя ставало все більш легким і компактним, а його конструкція обростала новими деталями, вузлами і механізмами. В результаті сьогодні ми маємо кілька різних версій з автоматичним відкиданням леза, надійною фіксацією в розкладеному та складеному стані, довговічним гострим лезом із високоміцних сплавів.Продуманість сучасних зразків
Сучасні ножі з висувним лезом не лише продуктивні, а й безпечні. Якщо раніше клинок утримувався всередині рукояті виключно за рахунок сили тертя, то сьогодні конструкторами створено цілу низку утримувальних систем: - Back Lock з прямокутним пазом на п'яті клинка та спейсером у формі кочерги;
- Liner Lock з підпираючим клинок лайнером;
- Axis Lock зі наскрізним веретеноподібним штифтом і пружиною.
І, нарешті, те, на що звертає увагу більшість користувачів - загальний розмір зброї. За своїми геометричними параметрами ножі, що складаються, є одними з найменших. Це не тільки робить їх універсальними в плані експлуатації, але й дозволяє носити у внутрішніх та накладних кишенях куртки, пристібати до ременя, розміщувати у рукаві чи кишенях штанів.
